Архівні документи
УСРР - УРСР - СРСР
Гандкін. Українізація районів Кубані
Із 15 районів Кубані українізується 12. Шість з них повинно українізувати цього року. Вся українізація Кубані проходить дуже незадовільно. Фактично жоден район не українізовано. Станичні ради, де діловодіство ведуть українською мовою – нараховується одиницями.
По окрузі нині існує понад 300 українських шкіл, працює 53 курси української мови, а в Краснодарі – 30 гуртків. На українському відділі робфаку вчиться до 100 чол., українському відділі педтехнікумі 70 чол., і на українському відділі Педінституту 70 чол.; у педаґогічному технікумі станиці Полтавської – 300 чол. й на українському відділі, Куб. радпартшколи 60 чол. Майбутнього навчального року український відділ Педінституту збільшується до 450 чол.
Всі хати-читальні тих районів, що їх українізують, одержують газети в дуже обмеженій кількості. Кепсько з постачанням літератури українською мовою. Масову роботу провадиться російською мовою. Лише по деяких станицях для проведення масової роботи в зв’язку з колективізацією і засівом відряджено студентів українського відділу Педінституту й Полтавського педтехнікуму.
Місцева газета «Красное Знамя» – «Червоний стяг» частину матеріялу вміщує українською мовою, але цього недосить. Газета друкує також лекції з української мови.
Не краща справа і з українським мистецтвом у масах. Українські драмгуртки, що є по деяких станицях, ставлять старі, віджилі українські п’єси, кіно-картини з написом українською мовою – немає зовсім. Наприкінці літа чекають на приїзд з Дніпропетровського театру ім.Шевченка.
Краще обслуговує українське населення радіо. Краснодарський радіо-центр приміром, 40% своєї програми дає українською мовою.
Установи до українізації ставляться формально. Так, поштові відділи заявляють, що в них «немає директив зверху». По лінії судів і фінорганів – українізовано лише по одній ділянці.
Облік показав, що в партійному, радянському, профсоюзному і кооперативному апараті округи понад двох тисяч працівників вживають української мови.
Глитайня в зв’язку з українізацією, провадить свою лінію дуже хитро. Там, де з переведенням українізації є помітний перелім – аґітує проти українізації; там де українізація проходить кволо – глитайня за українізацію.
Окружна комісія українізації за весь час заслухала доповіді лише двох районів – Слав’янського й Краснодарського, що українізуються.
Гандкін.