{{ message }}
hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 6090 0384 6062
Dear friends, our website exists because of your financial support. Don’t forget to donate to this bank account: 4149 4993 8247 2718 (USD)

«Смак свободи»
поезія


Смак свободи…:Лірика життя

Смак свободи…:Лірика життя

Завантажити файл

Гай-Нижник П. Смак свободи…: Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - 95 с.

"Смак свободи" - друга збірка поезій автора.

Мова - українська

ЗМІСТ

Панно Пам’ять! (Зі щоденника) (c. 3)

Я шукаю той шлях, що до Храму веде (c. 6)

Смак свободи

За що вони там умирали? (c. 8)

Тебе назвав Бог – Українка (c. 9)

До Н.С. та інших (c. 10)

Здобути волю тую треба (c. 11)

Моя Мати – Україна (c. 12)

Про захланність (c. 13)

Вставай знівечений нарід! (c. 14)

Чи вийдуть Люди з нас, чи ні? (c. 15)

Я весь як гай той по весні (c. 16)

Батькові (c. 17)

Смак свободи (c. 18)

Скажи-но, гай, чи близько звідси рай? (c. 19)

Коли мине весна і стихне запал мій (c. 20)

Загиблим в Афганістані (c. 21)

Українцям діаспори (c. 22)

Подивлюсь в море, тай згадаю (c. 23)

Земля батьків в солодкому тумані поляглa (c. 24)

Як дивно думка гармонує з морем (c. 25)

Чи в нашій хаті – наша воля? (c. 26)

О, Боже! Як же-ж я кохаю цей Край (с. 28)

Декларація – 1990 (с. 29)

Матері (с. 30)

Я хочу вмерти так, щоб хтось це бачив (с. 31)

Не дивись на той шлях (с. 32)

Пусти надію… Най летить (с. 33)

Про сльози (с. 34)

Пам’яті борців за волю України-Руси (с. 35)

Життя, мов блискавка (с. 36)

Morituri te salutant! (с. 37)

Борцям ОУН-УПА (с. 38)

Покажи мені Шлях (с. 39)

Комуністам (с. 40)

Оксамитовий небосхил (с. 41)

Ленін, Сталін, Горбачов (с. 42)

Молитва (с. 43)

А осінь, як підступна діва (с. 44)

Той плач, як журавлиний тихий сум (с. 45)

Гряде кінець… Який? Не знаю (с. 46)

Все минає (с. 47)

Твоє життя уже не повернeться (с. 48)

Язичникові (с. 49)

Я – останній романтик відживших часів (с. 50)

Кохаю до нестями (с. 51)

Не відлітай від мене, мріє (с. 52)

Сум (с. 53)

Палю цигарку. Просто неба (с. 54)

Народе мій, не забувай мене (с. 55)

У метушні летим. Куди? (с. 56)

ЗГАДУЙ МЕНЕ

Приголуб мене, моя голубко (с. 58)

Любов і ґонор (с. 59)

“Жанні д’Арк” (с. 60)

Не плач, Калино (с. 61)

Веди мене, моя любове (с. 62)

Слухай, пташко, мене моя (с. 63)

Я вже не зву тебе своєю (с. 64)

Билина про статі (с. 65)

Колись за нашими дідами (с. 67)

Я чую твою сурму (с. 68)

Лазурові неосяжні очі (с. 69)

Давай збожеволімо разом (с. 70)

Перша ніч (с. 71)

Було кохання і плескалось (с. 72)

Якщо її зненавидів (с. 73)

Останній вальс (с. 74)

Бруківна квітка (с. 75)

Перепілка (с. 76)

Згадуй мене (с. 77)

Я пишу тобі листа (с. 78)

Я хтів би стати твоїм сном (с. 79)

Я люблю тебе всю, від сльози до усмішки (с. 80)

Не пишу до вас, хоч сумую (с. 81)

Якби ти знала, мила моя (с. 82)

Коли ти спиш, ти схожа на дитя (с. 83)

Не сплю ночами й не живу (с. 84)

Ми, наче спільні береги (с. 85)

Дзвінок (с. 86)

Ніч самообманів (с. 87)

Кохана моя, ти – і радість, і біль (с. 88)

Тебе я п’яну розривав (с. 89)

Моя кохана – світ мій незбагненний (с. 90)

Перед іконою стою (с. 91)

Нікого так не прагнув обіймати (с. 92)


 
БУЛАВА Youtube Youtube