|
|
Інші поезії
|
Життя, мов блискавка, сяйнýло
Тобі в початку юних літ,
Та й пролетіло, промайнуло,
І ти уже – зів’ялий цвіт…
І поза спину озирнувшись,
Гадаєш інколи в журбі:
Невже колись я був квітучим
Чи, може, то булo у сні?
Так гірко жити миттю смерті.
Та деколи, з собов на сам,
Собі міркуєш: от нарешті
Я взнаю, як і що є “там”…
Павло Гай-Нижник
23 червня 1991 р.
|
|
|