Архівні документи
Директорія, УНР (1918-1921 рр.)
Повідомлення керуючому справами Директорії М.Мироновичу про закриття посольства УНР в Німеччині
М.Мироновичу про закриття посольства УНР в Німеччині
[Не раніше 17 січня 1923 р.]
М. Мироновича
Пан посол д-р Стоцький, не маючи можливости відповісти на Ваш лист від 17 січня ц.р. №6, позаяк він страшенно зайнятий в зв’язку з останніми подіями, доручив мені повідомити Вас про порушену Вами в згаданому листі справу бібліотеки.
Вам, напевно, відомо, що Посольство УНР в Німеччині, внаслідок поширення Рапалльського договору на Україну, силою обставин примушене було ще 5 грудня [19]22 р. припинити свою діяльність як дипломатичне представництво. Після заключення договору з німецьким урядом т. зв. Українські большевики зараз же повели наступ на будинок Посольства, Кронпрінцуфер, 10. Само собою розуміється, що пан Посол мусів вжити відповідних заходів, щоби паралізувати цю большевицьку акцію. Але позаяк не можна було передбачити, як ця справа скінчиться, п. Посол розпорядився негайно ліквідувати все, що залишилось з річей б. синьої дивізії, аби ці річі не дістались большевикам. Ліквідація була закінчена, і виручені гроші записані М[іністерст]ву зак[ордонних] справ. Бібліотека ліквідована в той спосіб, що частина її розіслана по німецьких університетах, при яких маються слов’янські семінари, а решта продана в останній небезпечний час. Остаточне справоздання про ліквідацію старш[инських] річей б. синьої дивізії не могло бути своєчасно надіслано тому, що ми всі зайняті приведенням в порядок справ і архіву П[осольст]ва, а також заснованням «Організації для захисту інтересів українських біженців в Німеччині», проти чого большевики також всіма силами борються і протестують перед німецьким урядом. Таким чином, справа бібліотеки остаточно ліквідована.
В десятих числах січня справа будинку набрала такого гострого характеру, що німецька поліція приходила вже з вимогою звільнити будинок на протязі 2 днів. Не трудно собі уявити, які енергічні кроки мали бути вжиті, щоби відбити цей другий наступ большевиків. В зв’язку з цим всім нам тут абсолютно не було і немає часу займатися иншими справами, а про пана Посла нема чого й говорити. Він цілими днями й вечорами зайнятий на ріжних нарадах та конференціях, які мають своєю метою боротьбу з большевицькими атаками. Зараз трудно предбачити, коли і як ця боротьба скінчиться. Що торкається Ваших приватни[х] річей, то я Вам про них писав приватно.
Прошу при… [текст уривається].