«Відчуття»
поезії
* * *
Вся наша лагідність пішла сльозами крові, А милосердя гордо ви́сить на гіллі́, Не варто каятись, зревілися доволі, Не плачмо, націє, гартуймося в борні! Ми просто йдем крізь хмари пурпурові, Через гаття́ гріха й любові, в млі, Ми всі вмремо́, поляжем в тризну долі, І переме́лимося в вічності жорні Для майбуття! Ми - квіти світанкові, Що залоскочуть смерть і на Землі Зведеться Рід наш і на крилах волі Нестиме світло через труп війни!
20 липня 2016 р.