"Плинність"
поезії
ТИ ЗНАЄШ… ТИ КОХАЄШ… Ти знаєш душі моєї всі джерела і глибини. Ти граєш на струнах серця і вночі, і в днини Й танцюєш на вістрі леза гострого життя. Здіймаєш між тихих вод ти водограїв співи Й палаєш вогню багаттям і в потоках зливи Пустуєш ніжністю, пірнувши в забуття. Кохаєш… ти любиш так, ніби шукаєш віри. Пливеш-втопаєш в обіймах, що не знають міри Й даруєш мені п’янкий смак свого почуття. Павло Гай-Нижник 6 лютого 2012 р.