«Вічність»
поезії
* * *
Твоє́ життя – уся моя́ Любов. У погляді – чаклунство доль замріє. В розмові – магія луни́, мов з молитов, А в усмішці – зоря світів ясніє. Шовк поцілунку – потойбічний зов І дотик вуст – нектаром солодіє У веляні обі́ймів – буревіє кров У забутті буття. В тобі́ – чуття хмеліє Й прагне пізнати ні́гу – знов і знов… До досконалості – аж поки не зомліє. Кохання – сповідь. Мов з першооснов Роджався Всесвіт. Мій – у тобі́ шаліє Та віддано належить – без умов І понад обрії. Як янгол Богові. Рясніє Безмежний рай. Він весь – твоя́ Любов Й життя моє́, що лиш на двох весніє.
30 вересня 2022 р.