«Відчуття»
поезії
ТЛО
Всмак доля взя́ла нас і ви́чавла Зцілована у прірві. Хай – пролог! Весь рай уяв – дарма́. Вона тягла́ Між пустки зорь на дні перестог Єство людське. Ніч п’яна вибігла У пастку тиші (здичавілий смог Навколишньої мряки). Людська гра В зойк впала мить удаваних вимог І згинула у ній. Душа! Перемогла Пологи таїнства й любов? Є Бог В пелю́стках офірованого дна? Чи в тлі кохання – вічний епілог.
30 листопада 2018 р.