«Відчуття»
поезії
ПІСНЬ ЗА ПОЛЕГЛИМИ
Заспівала тужну пісню залізна троянда Й полетіла з нею в за́світ героїв команда. Засвітилися у небі їхні серця-квіти: Десь поділися у вирі людей земних діти. Пелюсто́чками дощу сльози з висі па́да – Освящається журбою новітня балада: Янгол чорний в крила болю устиг їх сповити; Білий янгол пір’ям згадки вічно буде гріти Душі кращих-наймиліших від криги Вола́нда. Гру скорботи життя з смертю тризну п’є іздавна Щоби грішні ще живії могли серця вмити, Аби жертвою безсмертних світ свій відмолити. Час – не вбити, не згубити вогники з свічада, І запалить Милість в млі тій Любові розрада. Чин Життя у Вічність кулі безсилі спинити, Майбуття плин в вирій вої пішли боронити!
23 квітня 2018 р.