«Відчуття»
поезії
НЕЗБАГНЕННІСТЬ
Журба ковтнула радість й усміхнулась, Та ж – блискавицею впірнула у сльозу, Дощем увись здійнявшися, грайнулась І порозки́дувала іскрами росу В душі́ небес, що в зореблиск сяйнулась Й, в космічну заплідни́вшися грозу, Зродилася любов’ю! Спалахнулась, Намистом заплелася в цвіт-косу І розкрапли́лася. Так милість пригорнулась До серця Всесвіту. Весе́лкову лозу Розхлюпала землею й доторкнулась Таємних жнив життя, в розкві́тчану красу.
12 березня 2017 р.