НЕ ЖУРИСЯ
Не журися, що ти іще в ранішні дні Заблукала у долі й пішла не туди, Що зв’язалися якось вузли заскладні Не із тим. Й не заквітли на серці сади. Іще будуть зацвіття в майбутній весні, Що запліднять тремтливо-солодкі плоди У душі, що не знала чуттів, й враз чудні́ Ворожбливо зійдуть і змайнуть холоди. Все мине, як примара з світанком у сні І розвіються з часом й, повір, назавжди Блуд-тягар від брехні та гріхи мовчазні. Сплину й я і мої́ у тобі́ нещасливі сліди.
17 серпня 2021 р.