«Відчуття»
поезії

НАТХНЕННЯ    

Я натхненний тобою творити
Вир вогню у воді та здійняти
Серця ґарт до небес і зоріти
Серед темені тла. Спеленати
В оберемок зорінь земні віти
І нектаром життя малювати,
У веселку його оповити
Наче в рай, в візерункові шати.

Я тобою натхненний чари́ти – 
Місяць й Сонце у єдність вінчати
Шлюбом вічності. І устелити
Всі блаженства до ніг дитинчати
І його людству в юнь присвятити.
Щоби щастя заграло. Щоб мати
З батьком долю могли запліднити
Й з Роду в Рід майбуття себе дати.

Я натхненний тобою квітча́ти
Пустку душ й всі пустелі зрясніти,
На хмаринках журбу колихати
Й дивом усмішок з суму зцілити…
І розніжити світ. Цілувати!
У чуття тремт буття забарвити!
Я тобою натхненний кохати
Й навіть в пеклі Любов оселити!