«Вічність»
поезії
НАШЕ СЛОВО
Слово наше згартоване росами крові, Що мечами висі́чені з чрев ворогів, Воно – криця в вогні, де серця́ пурпурові Зі щитом йдуть Народом крізь морок віків! Наше Слово – спульсований славень любові, Зачакловане духом досвітніх Богів, Ним освячені ві́нця тернові й лаврові Кубку долі для Роду орлів й солов’їв! Слово наше луна у шовки волошкові Вишиванкою щастя дітей і старці́в, Що заквітчане барвами ніжності в мові І увічнене в нас – в його варті й творців!
15 лютого 2021 р.