«Відчуття»
поезії
НЕОФІТКА-КВІТКА
Спустились ця́точки зорі Веснянками на личко кві́тки. Осіннім сонцем десь вгорі Змило́вує хтось світ нізвідки В останніх пестощах. У грі Сніжинок пе́рвісних сусідки Вже мерехтять, мов ліхтарі, Зірки́ – небесні маргаритки І доцвітають хтивісто. В порі Обіймів зимних ворожбитки Чаклують з неба. Й байкарі Вітри́ шепочуть оповідки Про дні останні в кольорі. Холодних поцілунків свідки Вони в засніженій журі Чека́ воскре́сність неофітки.
12 грудня 2018 р.