ГРОЗА
Здригнулось небо тремтом навіже́ним, Ковтнуло сонце враз у сіромашну тлу, Ударило в литаври і щораз спруже́ним Громом гармат розне́сло павутиння-млу В відлунні струсу хмар. Скаженим Блиском розсі́клося і ру́ну зіг-щоглу́ Встромило в землю списом націле́ним. Й так – раз-у-раз, мов вдерлося в війну Із світом всім! Дощем, що вицідже́ний Був ревом з дна вишин, все впало додолу́ Фалангами із крапель. Вітром запряже́ний Завив сурмач грози. Мов за́спів оди злу. Й враз стихло все зажуренням блаженним – Всміхнуло небо сонцю в райдужнім балу…
17 вересня 2021 р.