«Відчуття»
поезії
* * *
Дощилося. А вітер у спокусі розплітав Букет волосся діви краплями в руках. Примарою навкіл, як гребінцем, звівав Косей мереживо в летючих вітряках І владним подихом тендітно населяв На серпантинки чари, наче по квітках, Росинки діамантів неба. Рясно обіймав Її підступно й вогко потай – в закутках, Крізь сукню промокрившись. Спеленав Весь стан розтішено собою. Як у снах Зі спогадів. Колись і я ті перли милував У розкоші суцвіть, заніживсь в пелюстках. Розпещував блаженно їх, як мрію. Колихав На плесі пристрасті, у прірвах й на зірках. У яві забуття. Любила все вона, а я її кохав. Як сонце райдугу з дощу, розвіяну у прах.
16 січня 2022 р.