Плинність
поезії
Вона прийшла…Мряка з дощем переплел́ись Так млосно і розт́яжно т́ужно, Що небесами розляглись Чеканням хмари. Незворушно Спливає в краплях час по склу І тільки вітер про барвистя Чуттів шепоче їй й крізь млу Розтихо кличе тр́емтом листя. Вона прийшла із сонцем в жменьці, Все світлом вмила й враз здійн́яла Розсиплі пр́омені у серці, Й веселка Всесвіт обійняла.Павло Гай-Нижник 13 вересня 2011 р.