Інші
поезії
ПТАШЕНЯТА
Дві пташки гамірнí знов прилетіли
Й, щебeчучи одна наперед óдну, залетіли
В мої обíйми й наче оповúли
Крильцями-рýцями. Аж струни затремтіли
В людському серці... й ніжність розстелили
По всій душі. В усе єствo, в усі можливі жúли
Вони цілунком рай свій розділили
Зі мною грішним... Звідки в них ті сили,
У тих очах-черéшеньках грайливих,
Таких відвертих, чистих і щасливих,
В яких втопаєш й що розворушúли
Тебе до дна. І все заполонили
Добром первинним... Що й думкú зомліли
І лише тішаться. А потім зрозуміли,
Що пташенята їх вже геть заворожили,
А в сенс всього – кохання оселили,
І в серці мóєму давно гніздечко звúли.
Павло Гай-Нижник
16 травня 2011 р.