Павло
Гай-Нижник

Інші
поезії

		  

			          НЕБО ТВОЇХ ОЧЕЙ

		   Кволі зорі мимоволі не тримались в небесах
		   І підступно оселялись в твоїх сяючих очах.
		   Там, під віями, як в хмарах, спить світанок із роси,
		   І народжує серпанок  незбагненної краси.

		   У зіниць твоїх суцвітті, в блиску барв, в їх глибині,
		   Бог сховав таємні миті і бентежно-неземні
		   Водограї-почутті,  де любов’ю пристасть грає,
		   Де спокуси вир буяє, а в нім – всесвіт мій втопає.

		   Потопає і втрачає часу плин, ночей і днин
		   В дивнім небі оченин, у яких сплелись в один
		   Світ тендітний сліз і гри, смутку, сміху й чарування,
		   Примхів зорь і залицяння, в очі – всяяні коханням.


					  Павло Гай-Нижник
					  8 серпня 2011 р.