Інші
поезії
БОЖЕСТВЕННЕ ВІНЧАННЯ Зазoрювалась вічність і сміялась Понад Землею і у ній самій, Коли народження із смертю повінчалось, Й в саду раєвім розважався Змій, Любове ж перша із гріхом стрічалась Навіки вічнії в століттях завітій, І радість з горем назавжди побралась, А перша усмішка – з останнім рухом вій, Мов юність з старістю зв’язалась Ще з криків немовляти, з перших мрій, Й до миті судної, в якій то все зосталось, Та волі Божої… Його таємних дій. Павло Гай-Нижник 24 жовтня 2011 р.