ЧАС ЗАМИСЛИТИСЯ НАД СТРАТЕГІЯМИ, А НЕ РОЗПИСУВАТИ СЦЕНАРІЇ

Завантажити файл, PDF

Опубліковано: Гай-Нижник П. Час замислитися над стратегіями, а не розписувати сценарії // Павло Гай-Нижник: особистий сайт. – 2023. – 8 березня [Електронний ресурс] http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2023doc_strategii.php

Ну що ж, певно вже всі бачили і чули як після зустрічей з Путіним і Сі Цзіньпінем Лукашенко збудився, знахабнів й не добирав слів на адресу України та особисто Зеленського? Склепали коаліцію остаточно: КНР - РФ - РБ + ІРІ. На черзі Індія та Бразилія...

Питаннячко до щурів Подоляка та Арахамії: чи не ви, ..., вписувалися за Лукашенка й дотиснули, аби Захід не добивав Білорусь "пекельними" санкціями? Чи не ви мали розмови з Нелегітимним? Володимире Олександровиче, а кінцеве ж слово з приводу клопотань цих пройдисвітів перед Заходом за несанкціонування Білорусі, часом, не ваше було?

Інше питання: на яких юридичних підставах делегація у складі аби кого (а не МЗС) вела перемовини і їздила на територію нелегітимного Лукашенка, в державу, що є одним з агресорів проти України, і вела перемовини з ворогом (Московією) і про що (чи не про "Мінськ-3"?) та з якими формальними повноваженнями?

Чи не були пропозиції Кремлю в Істамбулі з боку тієї ж делегації замахом на державний суверенітет і територіальну цілісність України і чи не мають вони у своєму змісті ознак державної зради?

Київ безапеляційно і в недипломатичний спосіб відкинув "мирні" пропозиції Пекіна, замість того, аби зачепившись за них розпочати хоча б процес обговорення їх й таким чином започаткувати хоч якесь політичне контактування, зближення та, хай навіть імовірне, потепління у взаєминах між країнами. Натомість такою недолугою категоричністю Україна штовхнула Китай до щільнішого зближення з Росією та до переходу його до політики ультиматумів і до реального початку постачання летальної зброї Кремлю (чи то явно, чи приховано). На тлі гарячого протистояння між США і Китаєм планетарного обширу, де питання Тайваню є лише однією з формальних зачіпок, ви безвідповідально, за теперішніх умов тотальної війни з Московією, знехтували національними інтересами України.

До речі: від 2021-го року Україна не має свого посла в Китаї! Ну, дійсно, чого вартий той Китай у світовій політиці та глобальній економіці - держава ж не має ваги і впливів у світі, а тим паче не важлива для України... В Індії та Бразилії також немає українських послів, ви не знаєте? Хоча, з огляду на вашу кадрову політику, краще взагалі нікого не призначати, аби не нашкодити...

Пане президенте, "чудова" імпотентна геополітика і дипломатія... Ви профукали Пекін і не тільки... Нью-Делі й Бразиліа наступні? З ким Тегеран - відомо...

Африканське турне Кулеби фактично провалилося, вага ж цього континенту у світовій економіці (надто у тій, що стосується ВПК) зростатиме, як і у рази зріс вплив саме Китаю на африканські країни. Південноамериканської роботи взагалі не існує.

Обіцяний Кулебою сюрприз для Рашки в ООН на річницю всеосяжного вдертя не відбувся, тому й про це воліють не згадувати. В України взагалі й досі немає ні усталеного бачення Перемоги, ані проєкту архітектури системи національної безпеки та моделі повоєнної безпеки принаймні у Східній Європі, немає стратегії міжнародної політики та бачення викликів і загроз повоєнного майбуття, як і взагалі уявлення про шлях і модель розвитку держави Україна.

А Захід з нами лише через глобальну загрозу й агресію Путіна і завдяки незламному народові України та його героїчним ЗСУ...

Україна ж, насправді, на межі втрати суб'єктності в міжнародній політиці, а те, Володимире Олександровичу, що здається вам вашим особистим дипломатичним тріумфом, є самооманою. Дивіться, аби з перемогою над РФ ми не програли України, а ваш західний блиск не став пірровим успіхом, подібним до політичної долі Горбачова, який шукав оплесків за Заході й все втратив Вдома, разом із владою та власною державою... Хоча, навряд чи ви вчили уроки історії, судячи з того, хто в Україні мініструє руйнівником освіти і науки...

Може час таки взятися до роботи й розпочати мислити над стратегіями, а не розписувати сценарії... Інакше ця війна буде вічною, а шлях вестиме від перемоги держави до її самогубства. Часу, насправді, залишилося менше, ніж ви собі уявляєте...