Українське «Я»
у вогні минулого століття

17 березня – 100-річчя подій Української Революції
1917–1921 рр.

Будь-яка революція – це кардинальна зміна системи: чи то політичної, чи суспільної. Українська історія пам’ятає безліч подій, які ми можемо розцінювати як вирішальні перетворення. До прикладу період Українських визвольних змагань 1917–1921 рр., Революція на граніті в 1990 році, боротьба за незалежність у 1991 році, Помаранчева революція, Революція Гідності 2013 року. Одну від одної їх віддаляє час, простір, історичні передумови, різні герої, але є те, що їх об’єднує. Відомий історик, поет, громадсько-політичний діяч, академік Павло Павлович Гай-Нижник як ніхто інший відшукав ті слова, які якнайкраще зможуть передати цілісну суть подій, давно минулих, і подій, за якими ми спостерігали нещодавно:

Це – революція! Повстання за життя!

Нове дихáння! Час Різдва героїв!

Це – еволюція! Братерства відчуття

Й нової нації. Письмо святих сувоїв

І долі кращої. Це – шлях у майбуття!

Події Української революції 1917–1919 рр. стали відправною точкою для початку українського державотворення у ХХ столітті, адже саме в цей період українці стали на шлях творення власної державності, на шлях націєтворення.

Важливе місце в цьому процесі посідає діяльність Української Центральної Ради, яка стала фундатором відродження української нації, політичного й духовного визволення власного народу та реалізації його права на самовизначення. Саме вона в період перебування України в епіцентрі Першої світової війни, політичної кризи в Російській імперії очолила український національно-визвольний рух. Тільки завдячуючи УЦР, українство трансформувалося в національно свідому, цивілізовану й політичну громаду – і це стало апогеєм формування української «історичної нації».

Українська Центральна Рада після політичного сну українців виголосила й внесла в практичну площину стратегічну мету побудови Української держави, яка закріпилася як дороговказ українського державотворення на століття. За твердженням Я. Яцківа, «півтора рядка друкованого тексту: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою Українського народу» – вмістили констатацію факту, який декільком поколінням найкращих синів України здавався жаданою, але недосяжною мрією».

І сьогодні, спробувавши відповісти на запитання, що об’єднує сучасне покоління українців, варто нагадати всім: нас об’єднує велична й трагічна історія власного народу, любов до цього народу та до цієї землі.