Павло
Гай-Нижник

Дописи у facebook

Павло Гай-Нижник

НЕ БІЛЬШ, НІЖ НЕВТІШНІЙ СЦЕНАРІЙ ЧИ НЕВІДВОРОТНЄ МАЙБУТТЯ?
ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОЖНОГО ОКРЕМО Й ВІД УСІХ РАЗОМ!

Ось лише один із вірусно-небезпечних кластерів нашого сьогодення – зростання рівня злочинності. Проте, він є у матриці нашого життя й поволі захоплює його і сприяє цьому не лише "злочинна влада", а й ми самі.

Через злидні та бідність чисельність пограбувань та розбишацтв дедалі збільшуватиметься! Ціллю будуть не фортеці й палаци злодіїв у владі, а пересічні громадяни й малі й середні підприємці.

Ніяка поліція не буде спроможна зупинити цю вакханалію, позаяк вона зростає пропорційно збідненню пересічної людності, а найбільш уражена її категорія – молодь й середній вік, ця категорія й найбільш відчайдушна у збиття в зграї задля виживання.

Інтелектуали й інтелігенція у розрахунок не беруться – вони скоро усі емігрують. Майбуття, завдяки т.зв. освітній реформі, доведе розум молоді до примітивізму мислення, а відтак – до загальної несвіченості народу-примари, яким легко маніпулювати. Додатково забезпечити знання своїм дітям батьки, через обмеженість статків й потребу елементарного прохарчування й виживання, оплатити не будуть в змозі. Тож належно скласти ЗНО і вступити до ВНЗ загал молоді буде елементарно не спроможним. Розрив між низами і верхами перетвориться не лише на прірву, а й на новітню феодалізовану й негласно легалізовану систему координат і кастову структуризацію суспільства тощо.

Барани вестимуть вівців, баранів пастимуть пси, а псів годуватимуть крихтами з високих столів потвори у людській подобі. І усі матимуть ордени і дипломи, й буде сморід, тиша та спокій під наспівування побрехенькових повій...

Хто зацікавлений у такому розвиткові подій? Ті, хто бояться народу (народу освіченого й самоврядного). В ім'я чого? В ім'я збереження влади, а отже й з метою уникнути відповідальності за маніакальну сваволю, за паталогічну клептоманію, за шизофренічну зверність і самоусвідомлений хворобливий комплекс неповноцінності.

Ні, це не перспектива з кіношного сценарію, це шлях по якому вже рухається Україна. Шлях у нікуди для простих людей і дорога до пекла – для непростих... Ура, а тим часом між початком і кінцем для перших усе буде в лайні, для прошарку малих – в борні, для влади злодіїв – в злоті!

Тож аби не дійти отарою до прірви вчіться не лише чути і вірити, а й думати й виснувати; не лише обурюватися, а й протестувати; не лише галасувати, а й голосувати; і не лише плакатися, а й захищатися... і переходити у наступ аж до остаточної перемоги, а не до першого трофею, підступно залишеного хитрим, безпринципним і ненажерливим ворогом...

Не вір, не бійся, не проси! Перевіряй, вимагай, здобувай! Думай і вчись мислити!