_s.jpg "Україна за двадцять років: матеріали міжнародної веб-конференції 22 серпня 2011 р.")
_s.jpg "Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи")
_s.jpg "Нариси історії державної служби в Україні")
_s.jpg "Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки")
_s.jpg "Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні")
_s.jpg "Згадуй мене...: Лірика кохання")
_s.jpg "Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР")
_s.jpg "Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського")
_s.jpg "Документальні джерела і матеріали до історії фінансової політики уряду Української Держави")
Дописи у facebook
Нотатка щодо вміння будувати псячі буди й нездатності до розбудови Держави
(присвячується нещодавнім заявкам президента-хама й прем'єра-неука)
05.hai-nyzhnyk.jpg)
У своєму безсиллі витягнути країну із ями, що за допомогою копачів у владі стрімко перетворюється на прірву, президент Порошенко та його маріонетка Ґройсман чим далі роздратовано й істерично втрачають удавану маску успішності та здатність імітувати власну державотворчу вдачу.
Нещодавні їхні заяви, виголошені в унісон (байдуже, чи за збігом чи за змовою) вкотре із патяканням вивалили з їхніх шафових тіл приховувані скелети українофобства, призирства до людей, до несвого народу, нездоланну жадібність до злата і влади та глибоке невичерпне хамство й обмеженність затхлої натури.
Усе це виявилося у засвідченні прем'єром своєї примітивності, неосвіченості та неприналежності до української нації, а президентом-баригою, на додаток, ще й ницої неспроможності опанувати власними демонами та безталанності у справі державної розбудови й самовизнанні у здатності до будування лишень псячих буд!
Держава, де президент-хам здатен будувати лишень псячі буди (хай навіть і зі злата та шоколаду), прем'єром є недоучка-інородець із комплексом Наполена (хай навіть з напівдипломом із навіввузу з напівбатьківщини), а уся влада занурена у єдиній клемтоматичній лихоманці до власного збагачення та манії страхітливого відгородження себе від навколишнього світу (хай навіть через власні тупість й неусвідомлення приреченості на смерть), не здатна і не сила на життєспроможність в існуючих формі та вигляді.
Народ, що й далі терпітиме подібні визизки, зневагу до себе та національної гідності з боку морально втрачених щуроподібних політиків і ненажерливих трутнів-владоможців в купі з їхніми песиками-посіпаками і суками-пристосуванцями, не вартий державності й приречений до плазування й покріпачення, або ж змушений буде повстати у весь зріст й занести сокири над тими смарагдовими будами та над головами тих будобудівників й звести, врешті, будівлю держави для самого себе й довірити утримувати лад (а не владу) і добробут (а не зиск) у ній кращим із кращих, що зросли із лона й роду його.
