hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 6090 0384 6062
Dear friends, our website exists because of your financial support. Don’t forget to donate to this bank account: 4149 4993 8247 2718 (USD)

Павло Гай-Нижник

Лерхе Герман Германович

Лерхе Герман ЛЕ́РХЕ Герман Германович (16.12.1869 – 13.10.1963, Франція) – політичний діяч, фінансист. Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург, 1890). Від 1891 працював у Особл. канцелярії по кредит. частині Мін-ва фінансів Росії; від 1895 – у Держ. банку Росії: пом. правителя канцелярії; від 1897 – пом. дир. С.-Петербур. контори; від 1901 – чиновник з особл. доручень Канцелярії у справах установ імператриці Марії. Під час рос.-япон. війни 1904–05 – нач. 6-го летючого загону Червоного хреста, уповноважений Червоного хреста при військах 1-го Сибір. корпусу. Від 1905 – ст. інспектор Держ. банку Росії, стат. радник, гласний С.-Петербур. міської думи та повіт. земського зібрання; від 1906 – камергер імператор. двору. Також був дир. Рос.-Перського гірн.-добув. т-ва, головою правління Т-ва лібав. залізороб. і сталеливар. з-дів, чл. правління Т-ва С.-Петербур. вагонобуд. з-ду. Співзасн. і чл. ЦК (1905) партії октябристів. Як парт. скарбник брав активну участь в орг-ції вибор. кампаній. 1907–12 – чл. 3-ї Держ. думи Рос. імперії, де очолював фінанс. комісію (займалася податк. і банків. питаннями); водночас від 1907 – попечитель дит. притулків при Гол. ком-ті для збору пожертв на користь притулків Відомства установ імператриці Марії. Після більшов. перевороту виїхав до України. За Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського) у травні–грудні 1918 – дир. Кредит. канцелярії Мін-ва фінансів, товариш (заст.) Міністра фінансів Української Держави. Очолював Комісію з розрахунків із Великоросією на переговорах Української Держави з РСФРР. Залишався на посаді дир. Кредит. канцелярії Мін-ва фінансів і за Директорії УНР. На еміграції мешкав у Франції. Будинок Л. у С.-Пе-тербурзі 2001 внесено до «Списку об’єктів, що становлять істор., наук., художню чи іншу культурну цінність».

Літ.: Глинка Я. В. Одиннадцать лет в Государственной Думе. 1906–1917: Дневник и воспоминания. Москва, 2001; Гай-Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави гетьмана П. Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). К., 2004; Його ж. Український Державний банк: історія становлення: Док. і мат. (1917–1918 рр.). К., 2007.

П. П. Гай-Нижник    


Лерхе Герман Германович


Гай-Нижник П. П. Лерхе Герман Германович // Енциклопедія сучасної України. – Т.16. – К.: НАН України; НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ, 2016. – С.





 
БУЛАВА Youtube Youtube