Павло Гай-Нижник

Хто винен? Ще раз про події 18-го травня

Опубліковано: Гай-Нижник П. Хто винен? Ще раз про події 18-го травня // Нова Січ. – 2013. – 2 червня [Електронний ресурс] Режим доступу: http://novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=8349

Н-да, бачу люди вже почали робити досить гарні плакати з тим гопником з БЦ від ПР! Роблять гімнюку рекламні плакати (буде вихвалятися перед своїми покидьками-гопниками). Це «не дуже добре» сприймається нормальними людьми, а в тому середовищі та ще й під «кришею» мусорів і ПР — ой навіть дуже реклама. Його «пацаны» вже співають йому «геройські» діфірамби, ржуть над нами й заздрять, що не вони так засвітилися на ТБ, в газетах, в Ютюбах, в Інтернеті тощо, адже ж їх би однаково відмазали б і прикрили б. Чхати вони хтіли на суспільні охання і шмаркання. Рекламуйте ще, робіть плакати… То лі єщо будєт…

То що, робити вигляд, що їх немає? Ні! Їх треба мочити на кожному кроці, заганяти в нори і там травити, а якщо вже й робити плакати – то не такі (враховуючи їхню психологію), а принизливу для них (ту, що їх опускає у їхній же свідомості), як для кончених і виродків. Тобто, з огляду на їхній світогляд (світогляд покидька-гопника), а не з огляду на свідомість пересічного громадянина.

Потрібно усвідомити й те, що першопричина цього явища, власне, не в цих гопниках, а у нашій (так-так – нашій) владі й у нас. Бо в нормальній державі їх би так не викормлювали, мов псів, або вже посадили б; якщо держава не досить нормальна – то суспільство б винайшло б спосіб власної боротьби і покарання).

Першопричина полягає в тих, хто довів країну до абсурду і зубожіння; у тих, хто цих церберів-викормишів вигодовує, прикриває, наймає, спускає з повідка й потім відпускає! Причина в державі, причиною є злочинна держава; причина у владі (в так званому президенті й у так званій партії – Регіонів), причиною є мафіозна влада у всіх сферах життя; причина в політиках (у беззубій опозиції) – яка грізно мелить язиком й кожного разу втирається задоволено від власної слини; причина у нас самих, у суспільстві — що вже яке десятиліття голосує за перефарбованих комсомольців і комуністів, яке десятиліттями голосує за гопників з великої дороги (але одягнутих у костюми й краватки), яке не здатне згуртуватися і, врешті, захистити якщо не державу, то хоча б самих себе.

Проти нас, українців (і не тільки українців) в цій примітизованій квазі-державі злодіїв, у чітко структуризованій зграї великого і менших неосталінських узурпаторів, у роздрібненій на князівства феодалізованих олігархів і магнатерії країні вже давно ведеться війна без правил, війна на моральне й фізичне винищення, за перетворення нас на безтямних кріпаків, що готові перегризти таким же убогим горлянку за кістку, кинуту новоспеченим паном, війна з нашою (людською, національною тощо) самосвідомістю, війна за те, аби ми розівчилися думати, виснувати й захищати себе, аби ми продали свої душі й тіла цим засатанілим покидькам. Це ті, що прийшли на нашу землю як завойовники, які вже неприховано брешуть нам у вічі й насміхаються над нашою честю, це ті, які так само неприховано сіють тут свавілля й грабунок, це ті, що прийшли, аби забрати усе й усіх без обмежень ані моральних, ані у засобах. Ті, що або знищать нас, або заколотять у кайдани чи посадять на жорсткий повідок; ті, що не зупиняться ні перед чим… допоки ми не зупинимо їх самі, позаяк вибору в нас вже немає.