Дописи у facebook
27 серпня 2013 р.
є найбільшою загрозою її національній безпеці»
«Короткозорісь і провінційність світоголяду тогочасних та й сьогоднішніх «лідерів» і «володарів дум», котрі не бачили (не бачать) національних інтересів зі стратегічної перспективи, лише на ходу звикаючи до самостійництва і державного будівництва, становлять моральну загрозу існуванню української нації, яка, як свідчить минуле, цілком здатна сягнути її фізичного нищення. І тоді, й досі, нову державу (модель нового часу) прагли населити на стару базу (чи то російсько-імперську, чи то російсько-радянську). І у той, і у цей часи світ зазнавав кардинальних перетворень чи не в усіх аспектах як державоврядного, так і суспільноладного життя, й лише українські можновладці залишалися пасивними будівничими старих фундаментів, які прикрашаються й досі новітньою риторикою. Але ж і тоді, і сьогодні, ані управлінська, ані наукова, ані творча «еліти» не вимагають глибинних змін. От і виходить, що найбільша країна Європи в умовах нових світових викликів все ще не має чим захищатися, «ліки» надто застарі, та й «лікарі», здається, самі невиліковні. І на сцену ту велику, міжнародну (як і немалу внутрішню) очевидно поки що нам немає кого виставити у якості «актора» і «гравця» світового рівня, бо й власна сцена порожня. Складається враження, що вітчизняна політична верхівка України є найбільшою загрозою її національній безпеці».
(Гай-Нижник П. В очікуванні тотальної русифікації та диктатури: перестороги з минулого у світлі сьогодення (своєчасні думки історика про український політикум початку ХХ та ХХІ століть) // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Геноцид України в ХХ столітті під окупаційними режимами: історія та наслідки", Львів, 25–26 березня 2011 року. – Львів: Добрий друк, 2013. – С. 8–15).